11 клас - геграфія

Тиждень  05.05.21 - 07.05.21
Урок № 6:
Тема: Політична географія
1. Опрацювати § 24.
2. Політичні інституції та політичні відносини. Перегляньте відео.
https://www.youtube.com/watch?v=NS9VrAX0VGs - форма держави
https://www.youtube.com/watch?v=Bd25iYJoDkM - сучасні монархії Європи
https://www.youtube.com/watch?v=cPeDEAsOJsM   - чому зникли монархії
https://www.youtube.com/watch?v=OeuCOdUXfUo  - абсолютні монархії
https://www.youtube.com/watch?v=Dzs0WzJijw0  - нідерландська монархія
Які політичні інституції характерні для країн світу? Які між ними встановлені зв’язки? Поясніть , структуру політичних інституцій в Україні.
3. Останнім часом ми чуємо, що наша країна є предметом геополітичних інтересів різних держав світу. Що це означає? А чи є геополітичні інтереси України? Якщо так, то у чому вони полягають? Чи, можливо, ви обрали позицію «я політикою не цікавлюся»? Чи можна за такої позиції залишитися поза політикою? Та, власне, яке відношення географія має до таких складних питань? Зробимо спробу розібратися у таких нагальних речах.
- Що ви розумієте під поняттям «геополітичні інтереси»?
- У який спосіб середньовічні імперії розширювали свої володіння? Чи знаєте ви приклади аналогічних дій у сучасному світі?
- США інколи називають «поліцейським» світу. Як би ви пояснили таке порівняння? У який спосіб держава виконує такі функції?
Географічні складники політичної географії: географічний простір, території, географічні місця
Політична географія — наука про територіальну диференціацію політичних процесів і явищ, вивчає зміни, що відбуваються на політичній карті світу, зміни в співвідношенні сил основних політичних, військових і економічних угруповань, найважливіші територіальні аспекти міжнародних відносин (аналізує дану ситуацію). Засновник Ф. Ратцель. Виокремлюють галузеві (геополітика, стратегічна географія, політичне країнознавство, лімологія, політична регіоналістика, географічна конфліктологія, електоральна географія та ін.) та рівневі (глобальний, зональний, національний, регіональний, локальний) напрями.
Географічний простір в політичній географії можна розглядати як політичну геосферу (особливу складову геопростору), що є єдністю фізичного простору і політичної діяльності, а територію — як ділянку політичної геосфери з визначеними межами чи кордонами.
Географічне місце — мінімальна ділянка географічного простору з проявом політико-географічних відмінностей, що зумовлена поєднанням географічних умов і політичних цінностей спільноти людей в її межах.
Політичні складники політичної географії: політичні інституції, політичні відносини, сила
Політичні інституції на сучасному рівні виступають не тільки в адміністративно-юридичному розумінні (адміністративні інститути та юридичні норми). Це стан, організаційна форма об’єднання людей в особливу спільноту з приводу влади, що ґрунтується на колективній волі, меті й образах життєдіяльності, раціональних норм, моделей спілкування в структурі сукупної практики політичної активності індивідів і груп, людського соціуму в цілому. Тобто відображує форми та структури політичного життя. Політичні відносини — суть і базові характеристики політики відносно владних взаємодій, в результаті яких формуються політичні інституції.
Різні погляди на форми політичних відносин
Політичні сили — сукупність доктрин, ідей, груп, партій, рухів у громадянському суспільстві, що впливають на владу та беруть участь в її реалізації для відстоювання певних інтересів. Тобто є ланкою зв’язку між владою і громадянським суспільством. Бувають реальними та латентними (прихованими).
Територіально-політичні системи національного і наддержавного рівнів
Територіально-політичні системи (ТПС) — об’єктивно взаємопов’язані поєднання елементів політичної сфери (політичних і адміністративних кордонів, центрів управління, органів влади, партій, громадських рухів і т. п.), що функціонують на певній території. Можуть бути де-факто (межі яких не відповідають встановленим) та де-юре.
Країни (суверенні в межах міжнародно визнаних кордонів) є ключовим суб’єктом політичної діяльності.
У межах держави формуються ТПС:
- площинні (територія держави, адміністративно-територіальні одиниці, автономні утворення);
- лінійні (кордони і межі, комунікації державного значення, переходи на кордонах);
- точкові (столиця, регіональні центри, об’єкти особливого значення чи статусу). Усі вони структурують політичний простір в усіх аспектах функціонування.
ТПС наддержавного рівня — геополітичні регіони — співтовариства, союзи, інтеграційні об’єднання держав на засадах довгострокових політичних, економічних, культурних, етнічних чи інших інтересів.
Геополітика, її складові. Зовнішня та внутрішня геополітика. Геополітика «сили». Різновиди «сили».
Взаємозв’язок між національними та геополітичними інтересами держави
Геополітика — один із напрямів політичної географії, що вивчає в єдності географічні, історичні, політичні та інші фактори, що впливають на стратегічний потенціал держави (спрямована на розвиток у майбутньому). Зовнішня геополітика — вплив геопростору на політичні цілі та інтереси держави, внутрішня — заходи держави щодо проблем функціонування держави як ТПС.
Сила в геополітиці — можливість держави досягати власних інтересів у зовнішній політиці, впливаючи на політику інших держав та відстоювання власних інтересів, опираючись впливу ззовні. Сили: ПГП, ресурси, економічний, військовий, демографічний потенціал, національні особливості, особливості державного функціонування, дипломатія тощо.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати параграф.
2. Виконайте завдання "Перевірте, чого навчилися", стор. 127 (письмово).
3. Перегляньте відео і вкажіть, які види  «сили» застосовані для вирішення даних питань  (письмово).
                                                                                      Бажаю вам успіхів!


Тиждень 26.04.21 - 30.04.21
Урок № 5:
Тема: Вторинний і третинний сектори економіки
1. Опрацювати § 22-23.
2. Перегляньте  відео за посиланням:
Дайте (усні) відповіді на запитання:
а) За допомогою яких технологій на заводі «Proton City» в Малайзії  виробляють150 тисяч автомобілі щорічно?
б) Які провідні ТНК світу займають першість  у виробництві електроніки?
в) Чому брендовий європейський одяг шиють у країнах Східної Європи?
3. Прочитайте текст підручника та заповніть таблицю:
Країни-лідери з виробництва окремих видів промислової продукції
4. Перегляньте відео  https://www.youtube.com/watch?v=T_-3xZsMSl8  та дайте  письмові відповіді на запитання:
а) Яка роль транспортних коридорів  у функціонування світового господарства?
б) Які транспортні коридори проходять територією України?
в) Вкажіть  найбільші міжнародні фінансові центри.
г) Які країни світу отримують найбільші прибутки від міжнародного туризму?
д) Що називається інформаційним суспільством та чи відноситься  Україна до нього?
5. Перегляньте  відео-урок за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=Kxac1yJ1P38
Людство все більше наближається до постіндустріальної стадії розвитку. Що є основою економіки цього етапу та за рахунок чого ми наближаємося до нього, яке значення 5G-інтернету на цьому шляху? Про це та інше наш сьогоднішній урок.
- Які функції виконує транспорт? Які вимоги до сучасного транспорту? Які особливості транспортних систем країн чи регіонів світу вам відомі?
- Що для вас Інтернет? Які можливості він задовольняє?
- Назвіть види туризму. Куди спрямовані світові потоки туризму? Чому?
- Яка структура зайнятості населення характерна для постіндустріального розвитку? Чим саме зайняті люди, що входять до групи зайнятих у сфері послуг?
Логістика — наука про систему організації та управління мережею потоків.
Час є складовою ціни багатьох продуктів чи сировини, тому поліпшення логістики транспорту, збільшення швидкості комунікацій та обробки інформації дають змогу скорочувати явні чи приховані часові затрати. Розвиток транспортно-логістичних систем йде шляхом створення макрологістичних структур (інтеграція, концентрація) в регіональних масштабах. Світову інтеграцію обмежують особливості характеру земної поверхні. В основу сучасних логістичних технологій покладено принципи «justintime» (точно у строк) та «doortodoor» (від дверей до дверей), екологічні вимоги й запити до безпеки перевезення людей і вантажів. Формується глобальне логістичне провайдерство. ТЛСє основою для розвитку інтегрованих кластерів та дають змогу звести до мінімуму механічні помилки, забезпечити вигідн тарифну політику за рахунок щоденних торгів, управління онлайн, доступ до аналітики вантажоперевезень, ефективно проводити складські операції, зменшити накопичування та очікування вантажів на складах.
Інформаційно-комунікаційні мережі
Інформаційно-комунікаційні мережі виходять на рівень глобальної мережі автономних пристроїв (датчики, роботи, побутова техніка, автомобілі, верстати тощо), що взаємодіють один з одним (Internetof Things, IoT). З розвитком 5G (набір органічно інтегрованих технологій радіо доступу) будь-хто та будь-що можуть обмінюватися інформацією у режимі реального часу, що суттєво змінить стратегію управління. Економіка зможе розвиватися «за запитом». Прикладом впровадження ІКТ є електронна торгівля, електронна освіта тощо. Сучасні ІКТ зменшують собівартість продукції, змінюють системи організації та управління виробників товарів і послуг, вирізняються глобальністю (наприклад банківська система SWIFТ). Одним з найбільш перспективних інструментів для бізнесу сьогодні є хостингові та «хмарні» технології.
Формування «інформаційного суспільства»
Інформаційне суспільство — це суспільство, яке ґрунтується на інформації (ПАРЄ, 1997).
Світовий ринок інвестицій і фінансів
Рух світових фінансових потоків проходить переважно через головні ринки: валюти, кредитів, золота. Це найбільш глобалізований сектор економіки. Сучасні міжнародні банківські послуги й світові фінансові ринки зорієнтовані передусім на обслуговування корпорацій та інвестиційних операцій.
Участь національних ринків в операціях світового ринку залежить від рівня розвитку, валютно-економічного стану, наявності розвиненої кредитної системи та діяльності фондової біржі, особливостей податкової системи, географічного положення (проведення операцій має певні часові межі). У наслідок конкуренції у світі сформувалося кілька фінансових центрів: Лондон, Нью-Йорк, Сінгапур, Сянган (Гонконг), Токіо, Цюріх, Вашингтон, Сан-Франциско, Бостон, Торонто, Франкфурт-на-Майні,
Люксембург, Париж, Бахрейн та ін. Штаб-квартири ТНК, філії стали суттєвим чинником розміщення фінансових установ.
Ринок інвестицій «торгує» об’єктами інвестування: реальними (нерухомість, підприємства, коштовні речі), фінансовим (акції, валюти тощо), інноваційними (наукова, дослідна діяльність).
Туризм
Туризм формує близько 10 % світового ВВП, 7 % світового загального експорту та 30 % експорту послуг. У галузі працює кожний одинадцятий із зайнятих у господарстві.
За даними Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО) 2018 р., загальна кількість туристів становила 1323 млн., надходження від нього — 1,34 трлн дол. США, з них на Європу припадає 51 % туристів і 39 % надходжень, на Азійсько-Тихоокеанський регіон — 24 та 29, Америку — 16 та 24. Відбувається своєрідна ланцюгова реакція — туризм активізується зі зростанням економіки в цілому і в свою чергу зумовлює подальший соціально-економічний прогрес. Якщо ціни залишаються незмінними, то у разі зростання загального реального споживання на 1 % обсяг туристичних поїздок залишається незмінним, за 2,5 % — збільшується на 4 %, за 5 % — на 10 %.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати параграфи.
2. Завдання № 2, стор. 118 "Підсумуйте свої знання".
3. Завдання № 2, стор. 118 "Перевірте, чого навчилися" (на власний вибір).
4. Поняття «Туристична революція» часто звучить у ЗМІ. Поясніть, які зміни характерні для туризму сьогодні (усно).
5. Установіть, де знаходяться штаб-квартири соціальних мереж, якими користуються учні вашого класу. Які переваги та недоліки інформатизації суспільства (письмово)?
6. На сайті Світової торговельної організації (https://www.wto.org) оберіть закладку Documents, dataand resources/Statistics/Trade and tariff data/Trade in commercial services/World maps. Клікніть на Україну на карті чи у списку. У віконечку, що спливає, оберіть торговельний профіль країни. З’ясуйте відсоток туристичних послуг у загальному обсязі експортованих та імпортованих послуг. Зробіть висновок (письмово).
Бажаю вам успіхів!

Тиждень 19.04.21 - 23.04.21
Урок № 4:
Тема: Глобальна економіка. Первинний сектор
1. Опрацювати § 20 - 21
2. Знайдіть відповіді на запитання:
- Яка галузь в Україні лідирує за кількістю винаходів?
- Яка країна має найбільше патентів?
- Які країни є лідерами за експортом ліцензій?
- Яка країна є лідером у впровадженні ІТ-технологій?
- Зайдіть на сайт ТНК NESTLE і знайдіть ноу-хау у спеціалізації компанії?
Спробуйте визначити галузь міжнародної спеціалізації таких країн:
-         Бразилія, Намібія, Японія, Індія, Франція, Іспанія, Норвегія, Австралія, Канада. Які чинники впливають на міжнародну спеціалізацію?
- Яку роль відіграє міжнародна кооперація у глобальному світі? Наведіть приклади кооперування у світі, зайшовши а сайт однієї з ТНК
За логотипом визначте ТНК, знайдіть країну, де розташована штаб-квартира та спеціалізацію. Які компанії мають свої «дочірні філії» в Україні? Яку продукцію цих ТНК купуєте Ви?

Перегляньте відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YUj1emwFknM
У чому плюси і мінуси ТНК? Яка роль ТНК у глобалізації світу? Доведіть, що ТНК мають широку спеціалізацію.
Вільна економічна зона – це частина території держави, на якій встановлено вільний режим для іноземних інвестицій і пільгові економічні умови.
«Вільна економічна зона – вікно для інвестицій». Поясніть дане твердження.
Офшорні зони – це невеликі держави чи території, що залучають іноземні капітали через надання податкових та інших пільг.
Назвіть країни – офшори світу. Яка їх роль у глобальному світі?
Ланцюги доданої вартості:
Постачання сировини – дистриб’ютор (розповсюджувач) – виробник – дистриб’ютор – роздрібний торговець.
Глобальні ланцюги доданої вартості ТНК створюють для того, щоб зменшити власні витрати. Наприклад, залізну руду з Бразилії везуть на металургійні заводи Франції для виплавки сталі, з якої потім виготовлять прокат для автомобільної промисловості США.
Тобто, ланцюги доданої вартості – це сукупність дій з виробництва, доставки та збуту готової продукції, що розміщені в різних країнах світу, але керовані з єдиного центру.
Розгляньте малюнок ланцюга доданої вартості:
Перегляньте відео-урок за посиланням:
Аналізуючи відео та текст  підручника заповніть таблиці:

Домашнє завдання:
1. Опрацювати конспект лекції та параграфи.
2. Запишіть  основні  ланки ланцюгів доданої вартості виробництва сталі та міді, а також алюмінію. Запишіть  основні ТНК-виробники сталі, міді та алюмінію у світі.
3. Дайте відповіді на запитання (письмово):
-  Чи збігаються райони видобутку руд чорних і кольорових металів з регіонами найбільшого виробництва металів?
-   Які чинники є основними на кожній ланці ланцюгів виробництва цих металів?
-  Яке місце займає Україна у глобальних ланцюгах доданої вартості у виробництві сталі та алюмінію?
Бажаю вам успіхів!

Тиждень 05.04.21 - 09.04.21
Урок № 3:
Тема: Демографічні процеси у світосистемі
1. Опрацювати §18 - 19.
2. Людина є найвищою цінністю на Землі, її трудовим та інтелектуальним потенціалом, основою розвитку, носієм духовної культури. Людина — головна продуктивна сила суспільства, завдяки їй створюються всі матеріальні і духовні блага. Водночас людина є не тільки виробником, але й головним споживачем цих благ. Важливо знати, які процеси відбуваються в суспільстві, як і чому змінюється кількість населення, де воно розміщується тощо. Розглянемо головні особливості народонаселення світу.
         Пригадайте, які причини впливають на зміни кількості населення в країні.
         Що означають поняття «густота населення», «відтворення населення»?
         Чи може держава за допомогою певних заходів змінити динаміку відтворення населення в країні?
       Як розвиток економіки впливає на густоту населення?
Демографія — наука про закономірності відтворення населення. Вона вивчає процеси народжуваності, смертності, шлюбності, освіченості, міграції, зайнятості, віковий та статевий склад населення та ін.
Зараз на Землі живуть  7,7 (2019 р.) млрд. осіб. За розрахунками ООН, найближчими роками ця цифра збільшуватиметься в середньому на 78 мільйонів щорічно.
Просторові особливості природного руху населення у світі. 
Природний рух населення — це зміна чисельності і складу населення в результаті народжуваності і смертності без врахування механічного переміщення (міграції). Кількість населення збільшується за рахунок природного приросту населення, тобто перевищення кількості народжених над кількістю померлих за рік. Може вона і зменшуватися внаслідок депопуляції, тобто переважання кількості померлих над кількістю народжених (для України характерний останній процес).
Демографічний перехід.
Демографічний перехід — історичний перехід від одного типу відтворення населення до іншого.
 І етап - однаково високі коефіцієнти народжуваності і смертності та незначне зростання кількості жителів.
ІІ етап - зниження коефіцієнта смертності за умови збереження високого показника народжуваності, при цьому зростає середня тривалість життя і встановлюються високі темпи приросту населення. Саме цей етап дістав назву "демографічний вибух".
 ІІІ етап - коефіцієнт смертності стабілізується на низькому рівні, дещо знижується коефіцієнт народжуваності, але швидке зростання кількості населення продовжується.
ІV етап - знижується і стабілізується як смертність, так і народжуваність, а відповідно, і чисельність населення. У деяких країнах може спостерігатися перевищення смертності над народжуваністю.
Цей процес є частиною переходу від традиційного суспільства (для якого характерна висока народжуваність і висока смертність) до індустріального.
Статево-вікова, шлюбно-сімейна структура населення.
Від типу відтворення залежить вікова структура населення.
Перший – регресивний, характерний для країн з першим типом відтворення, де частка молоді незначна, а частка людей похилого віку постійно збільшується, частка людей працездатного віку становить 50-60%. (Розвинуті країни).
Другий тип - прогресивний, навпаки, характеризується значною кількістю молодих людей (до 50%) і низькою часткою людей похилого віку. Працездатних осіб близько 51-55%.
Особливості статево-вікового складу населення відображають статево-вікові піраміди, які наочно показують характер змін у відтворенні населення, тобто те, як змінюються показники народжуваності і смертності і, відповідно, співвідношення різних вікових груп. Аналіз піраміди надає можливість побачити демографічну іс­торію країни, а також спрогнозувати демографічну ситуацію в майбутньому.
Розгляньте  та проаналізуйте віково-статеву структура населення України на 1.01.2017р. (тис. осіб):
5. Перегляньте відеоматеріал
Домашнє завдання:
1. Опрацювати конспект лекції та параграфи.
2. стор. 99-100, практична робота № 7 (письмово).
Формули для виконання роботи:
Кнар.= (Н : Кількість) х 1000
Ксм.= (М : Кількість) х 1000
Кпр/пр = (Н - М) х 1000
                                                                                             Бажаю вам успіхів!

Тиждень 29.03.21 - 02.04.21
Урок № 1:
Тема: Географічний простір. Світосистема.
1. Опрацювати §17.
2Пригадайте! 
1. Чим різняться поняття «природа» і «географічне середовище»?
2. Які існують рівні геосистем?
3. Що таке географічна оболонка?
4. У чому полягає різниця між поняттями «ноосфера», «антропосфера», «техносфера», «соціосфера»?
3Одним із ключових моментів сьогодення є потужна глобалізація, що торкається всіх сфер діяльності людини.
Глобалізація – процес всесвітньої економічної та культурної інтеграції та уніфікації.
Результати процесу глобалізації проявляються в тому, що межі для економічної, культурної й політичної діяльності стають більш прозорими та умовними.
                            Прояви процесу глобалізації
Саме глобалізація виступає  процесом формування глобального людського суспільства, тобто світосистеми.
Відтворення єдності людства під впливом могутніх інтеграційних процесів у економічній, культурній, політичних сферах.
Поняття «світосистема»
    Світосистема як результат і процес формування глобальної єдності в системі «суспільство – природа».
Тривалий час людина впливала на довкілля, як будь-який інший біологічний вид, задовольняючи свої первинні потреби.
Коли біологічні механізми пристосування до природних умов виявлялись недостатніми, набули дії соціальні механізми: людина почала змінювати природу відповідно до своїх потреб.
 Адже природа залишається єдиним джерелом існування  суспільства: задоволення потреб у харчових продуктах, одязі, житлі, фізичному та духовному розвитку людина забезпечує завдяки різноманітним природним багатствам.
    Так виникла стала система «суспільство – природа».
Світосистема – це результат глобальної геопросторової єдності різних за походженням та функціями взаємодій у системі «людина – природа».
Світосистема – сукупність великих людських спільнот, яка формується унаслідок їх взаємодій у господарській, політичній та культурній сферах і є найважливішим чинником внутрішнього відтворювального процесу в кожній окремій спільноті.

До  основних загроз  світосистеми  можно віднести:
- поглиблення нерівності, як  всередині суспільства так і в глобальному вимірі;
- поширення соціальних хвороб;
- зростання соціальної нерівності;
- занепад традиційних цінностей;
- загрозливі масштаби антисоціальної поведінки.
Людство з метою  самозбереження  мусить  провести зміни соціальної структури суспільства.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати конспект лекції та параграф.
2. стор. 90, розділ «Перевірте чого навчилися» (письмово).
Бажаю вам успіхів!




















































































































































































































Тиждень 09 - 13.03.20
Урок № 1:
Тема: Гідросфера та системи Землі
1. Опрацювати §12 - 14
2. Заповнити таблицю "Вплив течій на клімат материків"
Позитивний 
 Негативний


3. Відповідь на питання - Вплив яких течій сприяє утворенню найбільш комфортних і сприятливих для життєдіяльності населення умов?
4. стор. 71 "Перевірте, чого навчилися" завдання № 1 (на власний вибір)
Додатково (10 - 12 балів):
- повідомлення або презентація з теми "Вплив якості води на здоров'я людини".
Бажаю вам успіхів!
Тиждень 16 - 20.03.20
Урок № 2:
Тема: Біосфера та системи Землі
1. Опрацювати §15 - 16.
2. Біосфера (з грецьк. біос — життя, сфера — куля) — це область поширення життя на Землі, яка охоплює нижню частину атмосфери, гідросферу й верхню частину літосфери. Біосфера — це загально планетна оболонка, склад, будова й енергетика якої зумовлені минулою і сучасною діяльністю всієї сукупності живих організмів на Землі. Виникла близько 3,5 млрд. років тому.
Засновником вчення про біосферу та її значення для розвитку планети є видатний український учений Володимир Вернадський.
На його думку, біосфера наявна в межах усіх зовнішніх оболонок Землі, де існує або коли-небудь існувало життя й яка постійно зазнає або зазнавала в минулому впливу живих організмів. Загальна маса усіх живих організмів на планеті незначна – близько 0,05 % її маси.

Біосферу розглядають як найбільшу екосистему планети, яка є одним із складників географічної оболонки.
Природні чинники формування ареалів поширення рослин і тварин.
Заселення видами певних ареалів має закономірний характер, який обумовлюється комплексом географічних, геологічних, кліматичних, біологічних та інших факторів. Проявом цієї закономірності є те, що в розселенні рослин і тварин по поверхні планети мають місце чіткі закономірності, а  кожна клімато-географічна зона характеризується певною флорою та фауною.
Питання усні:
1. Пригадайте природні зони нашої  планети та приклади розселення флори та фауни. 
2. На яких територіях Землі  є ендемічні види рослин і тварин та чим це пояснюється?
Біологічні ресурси
1.  Біосфера має великий ресурсний потенціал.
2.Генофонд живих організмів (диких і культурних), які мають фактичну або потенційну користь для людини, відносять до біологічних ресурсів.
3. Завдяки здатності організмів до розмноження біологічні ресурси є вичерпними, але відновлюваними.
4. Однак людина повинна підтримувати умови, за яких це відновлення здійснюється, інакше значній частині організмів загрожує знищення.
5.  Біологічні ресурси є джерелом необхідних для людини матеріальних благ (їжі, сировини для промисловості, матеріалу для селекції культурних рослин, свійських тварин, мікроорганізмів) або використовуються для рекреації.
6.  Складниками біологічнихресурсів є біомаса Океану та біомаса суходолу.  
Закономірності поширення живих організмів на суходолі та в океанах 
    Межі біосфери збігаються із середовищем поширення організмів.
  Вона охоплює заселені живими істотами частини всіх зовнішніх оболонок Землі: нижні шари атмосфери, верхні шари літосфери, всю гідросферу.
    Однак за висотою та глибиною організми розподілені нерівномірно.
    Шаром найщільнішої концентрації організмів, що його
В. Вернадський назвав «плівками життя», є місце, де найбільше контактують між собою всі зовнішні оболонки.
 Ареною поширення життя в атмосфері є тропосфера та нижні шари стратосфери.
  Так, деякі птахи можуть піднятися в атмосферу майже на висоту польоту пасажирських літаків – до 9 км.
    Лише спори окремих видів бактерій та пилок рослин було виявлено в пробах повітря на висоті до 85 км під час запусків геофізичних ракет.
     Усе живе, що піднімається вище від озонового екрана (25 км), гине.
  У літосферу життя проникає неглибоко. Найбільш заселено перші кілька метрів, куди занурюються землерийні тварини та проникає коріння рослин. Лише деякі види анаеробних бактерій, яким не потрібний кисень для існування, завдяки свердловинам було знайдено на глибинах у кілька кілометрів.
    Гідросфера майже вся охоплена різними формами життя.
У цілому від екватора до полюсів кількість видів організмів зменшується.
Флорою називають сукупність видів рослин, поширених на певній території або акваторії.
Фауна – наявні види тварин, що заселяють певну місцевість.
Виокремлюють також поняття «рослинність» та «тваринний світ» як сукупність відповідно рослинних або тваринних угруповань, які заселяють певну територію.
Найбагатшою є рослинність екосистем в екваторіальних і помірних широтах, де стимулюючими чинниками її розвитку є достатня кількість вологи й тепла
Найбідніша – у тропічних та полярних широтах: у перших обмежує поширення рослин нестача вологи, в других – тепла.
Тваринний світ тісно пов’язаний і рослинністю. Через те його видовий склад закономірно змінюється в такому ж напрямку.
Отже, існують зональні типи рослинності та тваринного світу відповідно до кліматичних поясів.
Посмотріть онлайн урок за цією темою:
https://www.youtube.com/watch?v=WxF5GK-5Wo0
Ґрунт – «дзеркало» ландшафту.
Ґрунт – це верхній пухкий шар гірських порід, перероблений спільними діями компонентів неживої та живої природи (сонячне тепло, повітря, вода, рослини, тварини, бактерії). Гірські породи (пісок, глина, лес) відіграють визначальну роль у формуванні ґрунту тому їх називають материнськими породами.
Ґрунт є основою організації біосфери - таке образне визначення дає академік В.І.Вернадський. У ґрунті стикаються всі компоненти біосфери, поєднуються там, формуючи складну, полігенетичну систему. Без ґрунту неможливе життя рослин і тварин на суші.
Таким чином, ґрунт як компонент ландшафту є важливою озна­кою цілісності цієї природної системи, елементом, без якого іс­нування ландшафту неможливе. Ґрунт визначає тип рослинності і одночасно залежить від неї, а взаємодія цих елементів і зумов­лює характерні риси даного ландшафту.
Ґрунтовий покрив може суттєво змінюватись під впливом людської діяльності. Відомо багато прикладів, коли завдяки безвідповідальній діяльності людини на місці колишніх родючих земель виникали кар'єри, терикони, смітники тощо. Запобігти цьому покликана рекультивація земель (відновлення порушених земель) та комплексний підхід, що має максимально враховувати всі наслідки для навколишнього середовища, які може спричинити господарська діяльність людини.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати конспект лекції.
2. стор. 80 розділ, «Чого навчилися» завдання № 2 (письмово).
3. стор. 85 розділ, «Чого навчилися» завдання № 1 (таблиця, перші два стовпчика візьміть з лекції, останній – заповнюєте самостійно).
Бажаю вам успіхів!




Тиждень  04.05 - 08.05.20
Урок № 8:
Тема: Українська держава. Населення України
1. Пригадайте з курсу історії та географії попередніх років, яке відношення до України мають  події 1917, 1919,  1922-1941, 1954, 1991, 2014 роки. Як це вплинуло на формування державного кордону України (усно)?
2. Опрацювати § 25-27. 
3. Перегляньте відео за посиланням і пригадайте, в чому універсальність географічного положення України?
4. Використовуючи план характеристики, спробуйте охарактеризувати ПГП України (у зошит письмово коротко)
Характеристика політико-географічного положення країни
Ø  Політико-економічна оцінка державних кордонів:
·Країни-сусіди та  рівень їх економічного розвитку: https://learningapps.org/view4918660
·спільні кордони з тісними політичними та економічними партнерами;
·спільні кордони з країнами інших політичних та економічних блоків.
Ø  Положення відносно транспортних коридорів, ринків сировини та збуту товарів:
·вихід до моря, річкові зв'язки;
·торговельні відносини з сусідами;
·забезпеченість власною сировиною.
Ø  Положення відносно «гарячих точок» планети:
·гарячі точки у прикордонних країнах, військово-стратегічний потенціал країни, військові бази за кордоном, участь країни в конфліктах, миротворчих операціях.
5.Перегляньте відео-урок «11 клас. Географія. Населення України» за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=MLq5Rsdv4hc та випишіть у зошит  шляхи вирішення демографічних проблем в Україні.
6. Пропоную також переглянути выдео:
«Українська демографія» - https://www.youtube.com/watch?v=mt1qWhpA_wE
«Заробітчани з України: куди і на які роботи вони їздять» -https://www.youtube.com/watch?time_continue=6&v=a_aGlxh5mJI&feature=emb_logo
7.     Спробуйте дати відповіді на запитання (усно):
-Які головні причини зменшення кількості населення в Україні протягом останнього століття?
-Які позитивні і негативні наслідки зовнішньої трудової міграції з України?
-Поясніть значення термінів: урбанізація,  субурбанізація, рурбанізація, джентрифікація. Які з цих процесів поширені  в Україні?
Практична робота
Аналіз картограм народжуваності, смертності, природного приросту,
густоти населення, урбанізації в Україні
Завдання 1. За матеріалами на сайті згрупуйте області України й запишіть їхні назви у відповідні комірки таблиці:
Завдання 2. За статево-віковою пірамідою України 2019  року простежте тенденції щодо зміни народжуваності, смертності та характеру зміни поколінь в нашій державі протягом останніх десятиліть:

Висновок: … (за даними таблиці схарактеризуйте відмінності перебігу демографічних процесів та  розселення в різних регіонах України. Поясніть причини даних явищ).
Домашнє завдання:
1. Опрацювати параграф.

2. Які зміни в ПГП відбулися в останні роки? Який вплив вони мають на економічний розвиток України? (письмово у зошит).
3. Повтори адміністративно-територіальний устрій України:
https://learningapps.org/view3689668                                                                                                                                              Бажаю вам успіхів!
Тиждень  11.05 - 15.05.20
Урок № 9:
Тема: Національна економіка
1. Опрацювати § 28-32.
2. Усно:
-Пригадайте з курсу «Географія, 9 клас» з яких секторів складається економіка України? Який сектор економіки є провідним  в Україні? Чому?
-Пригадайте визначення понять «експорт», «імпорт», «міжнародний  поділ праці»
-Які показники застосовують для характеристики стану національної економіки України?
3. Перегляньте відео презентацію:
4. Проаналізуйте, яке місце України в світовій економіці (усно)? 
Місце України в світовій економіці, ВВП, $ млрд. 
5. Основні риси національної економіки на сучасному етапі - це  суверенізація, структурна перебудова, розвиток підприємництва, становлення конкурентоспроможного національного товарного виробництва, соціологізація, екологізація. За яких умов, на вашу думку, Україна  стане постіндустріальною країною (усно)?
6. Поясніть, чому Україна виступає експортером сільськогосподарської продукції, рудної сировини і металів?
7. Проаналізуйте динаміку  зовнішньої торгівлі України товарами  за схемою. Який висновок ви можете зробити? Що є основною причиною зниження динаміки зовнішньої торгівлі  товарами України з 2014 року (усно)?
Динаміка зовнішньої торгівлі України товарами, млрд. дол. США 
8. Доповніть таблицю (письмово):
Промислові виробництва України,  
продукція яких відправляється на експорт
9. Усно. Назвіть головні чинники  створення в Україні заводів ТНК зі складання окремих напівфабрикатів і компонентів електронної промисловості.
10. Усно. Пригадайте, що таке «додана вартість»?  Зростання доданої вартості на рівні країни свідчить про ефективність її економіки й дає можливість підвищити рівень життя. Не випадково між країнами існує конкуренція за місце й роль у глобальних ланцюгах доданої вартості.
Чи знаєте ви, що: прикладом інтеграції України у глобальні ланцюги доданої вартості є завод «ВЕТ Аутомотів Україна» (м. Виноградів, Закарпатська обл.) . Він виробляє електронні системи підігріву сидінь для відомих марок легкових автомобілів. Це одне з підприємств світового лідера в цій сфері діяльності — німецької фірми WET «Аутомотів Системс».
10. Усно. Чому  більшість продукції  побутової хімії розміщено у малих і середніх за людністю містах?
11. Усно. Пригадайте, що таке «транспортні коридори» та яка їх роль в розвитку економічних взаємозвязків між державами? Яку роль відіграють транспортні коридори, що проходять територією України?
Домашнє завдання:
1. Опрацювати параграф.
2. Обґрунтуйте, чому провідні за людністю міста України є головними центрами харчової промисловості в державі (письмово)?
3. Чому більшість підприємств меблевої промисловості належить вітчизняним юридичним особам (письмово)?
                                                                                      Бажаю вам успіхів!
Тиждень  18.05 - 22.05.20
Урок № 10:
Тема: Сталий розвиток країн світу
1. Опрацювати § 33.
2. Перегляньте відео з теми:
а) https://www.youtube.com/watch?v=F7zAoi-ch2s
б) https://www.youtube.com/watch?v=kphgfKDIXlM
2. Якщо закрити у пляшці не стерилізований виноградний сік, мікроорганізми, що є у ньому, починають активно розмножуватися, виділяючи велику кількість продуктів своєї діяльності. Поступово починається процес бродіння та утворення спирту, який знищує мікроорганізми. Чи не нагадує це вам людство на Землі на сучасному етапі розвитку? Чи не знищать нас результати нашої бездумної активної діяльності?
Під сталим розуміють такий розвиток, що задовольняє потреби нинішнього часу, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби.
Суть структурної перебудови економіки для мети сталого розвитку полягає в переорієнтації матеріальних, трудових, фінансових ресурсів на користь енергоефективних, ресурсозберігальних, високотехнологічних, наукомістких та екологічнобезпечних галузей. Сталий економічний розвиток забезпечується за рахунок сталого економічного зростання.
Доповніть схему:
Стратегія збалансованого розвитку України
Внаслідок домінування протягом багатьох років ресурсо- та енергоємних галузей і технологій, сировинної орієнтації експорту та надмірної концентрації виробництва у промислових регіонах сформувалася не ефективна та екологічно небезпечна структура управління розвитком.
Стратегія визначає цілісну систему стратегічних та операційних цілей переходу до інтегрованого економічного, соціального та екологічного розвитку країни до 2030 року.
Цільові показники визначені для трьох етапів реалізації Стратегії: 2016–2020 рр., 2021–2025 рр. і 2026–2030 рр.
Стратегія передбачає розвиток за векторами:
- розвитку — забезпечення сталого розвитку країни, проведення структурних реформ, забезпечення економічного зростання екологічно невиснажливим способом, створення сприятливих умов для ведення господарської діяльності;
- безпеки — забезпечення гарантій безпеки держави, бізнесу та громадян, захищеності інвестицій та приватної власності, забезпечення миру і захисту кордонів, чесного та неупередженого правосуддя, невідкладне очищення влади на всіх рівнях та забезпечення впровадження ефективних механізмів протидії корупції. Пріоритетом є безпека життя та здоров’я людини, що неможливо без ефективної медицини, захищеності соціально вразливих верств населення, безпечного стану довкілля і доступу до якісної питної води, безпечних харчових продуктів і промислових товарів;
- відповідальності — це забезпечення гарантій кожному громадянину, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, мати доступ до високо якісної освіти, системи охорони здоров’я та інших послуг у державному та приватному секторах;
- гордості — забезпечення взаємної поваги й толерантності в суспільстві, гордості за власну державу, її історію, культуру, науку, спорт.
Метою Стратегії є забезпечення високого рівня та якості життя населення України, створення сприятливих умов для діяльності нинішнього та майбутніх поколінь і припинення деградації природних екосистем шляхом впровадження нової моделі економічного зростання, що базується на засадах сталого розвитку.
Керівні принципи стратегії: захист прав людини, верховенство права, участь громадськості, представників бізнесу та соціальних партнерів, інтеграція політики та управління, використання найкращих з наявних знань, принцип запобігання, принцип «забруднювач платить» та ін.
Національні цілі сталого розвитку базуються на 17 глобальних цілях сталого розвитку. Виділено 7 стратегічних цілей:
1) сприяння інклюзивному збалансованому економічному зростанню та життєстійкій інфраструктурі;
2) забезпечення сталого галузевого та регіонального розвитку;
3) подолання бідності та скорочення нерівності, зокрема гендерної;
4) забезпечення здорового життя, благополуччя та якісної освіти в безпечних і життєстійких населених пунктах;
5) забезпечення переходу до моделей збалансованого споживання і виробництва, збалансованого управління природними ресурсами та зміцнення заходів реагування на зміну клімату;
6) збереження наземних і морських екосистем та сприяння збалансованому використанню їх ресурсів;
7) забезпечення безпеки та доступу до правосуддя, створення підзвітних та інклюзивних інституцій.
Інструменти реалізації Стратегії: нормативно-правові, фінансові, економічні, інформаційно-комунікаційні; дослідження та розробки, освітні й просвітницькі, міжнародне співробітництво. Розроблено ключові цільові показники розвитку за роками відповідно до зазначених векторів.
Домашнє завдання:
1. Опрацювати матеріал.
2. Підготуватися до підсумкового оцінювання за дистанційний курс.

Успіхів вам, шановні учні! Сподіваюсь, що ви отримали нові знання і задоволення від такої роботи! 

Тиждень  25.05.20
Урок № 11:
Тема: Підсумкове оцінювання

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.